Цьогоріч Київ відзначає важливу дату: 90 років від заснування Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка. Цей унікальний простір на Звіринці, який щорічно приймає близько мільйона відвідувачів, має багату і складну історію, що сягає початку XX століття.

До 1888 року ця територія була частиною Звіринецького кладовища, але буремні події 1918 року дали поштовх до змін. Саме тоді, після заснування Української академії наук, зародилася ідея створення ботанічного саду. Першим, хто взявся за реалізацію проєкту, став відомий флорист Володимир Липський, хоча його плани щодо розташування саду в Голосіївському лісі не реалізувалися через зміну влади.

Естафету прийняв академік Олександр Фомін, який довго домагався від радянської влади виділення земель. Лише восени 1935 року Київська міська рада затвердила створення саду на Звіринці. Будівництво розпочалося негайно, хоча фінансування часто було недостатнім, а для реалізації амбітного проєкту довелося відселити значну частину мешканців та організацій з території майбутнього едему.

До початку 1940-х років на відкритому повітрі вже було висаджено понад 1050 видів рослин, а в оранжереях зібрано майже 1000 таксонів. Однак Друга світова війна зупинила розвиток, і більша частина колекцій була втрачена. Відновлення почалося лише у 1944 році під керівництвом славетного ботаніка Миколи Гришка, чиє ім'я згодом отримав заклад.

Унікальний сад, створений зусиллями колишніх фронтовиків, урочисто відкрили для відвідувачів 29 березня 1964 року. З того часу він став не лише науковим центром, а й улюбленим місцем відпочинку для киян та гостей столиці, де вдало поєднані дендрарії, ділянки рослинності різних регіонів світу та системи акліматизації.

Незважаючи на статус природно-заповідного фонду, сад іноді стає об'єктом земельних суперечок. Нещодавно з'явилися повідомлення про передачу частини території під забудову, що викликало занепокоєння навіть у мера Києва. У самому ботсаді заперечують плани житлового будівництва, наголошуючи, що мова йде лише про впорядкування господарської зони, адже житлова забудова на цих землях заборонена законом.

Історія ботанічного саду на Звіринці — це приклад того, як наукова пристрасть та наполегливість вчених перетворюють колишнє кладовище на сучасний оазис природи. Сподіваємося, що цей унікальний об'єкт не стане розмінною монетою в майбутньому і продовжить радувати киян своїми колекціями рослин.