Фото: колаж "ТиКиїв" Ми продовжуємо серію матеріалів у рубриці "Київ інклюзивний" і поговоримо з власниками, працівниками та відвідувачами столичних закладів харчування різних форматів про доступність та інклюзивність цих просторів. Дослідимо цю тему з Олександром Тереном! Олександр Терен — військовий, ветеран, громадський діяч, автор книги "Історія впертого чоловіка", учасник національної збірної Invictus Games та головний герой романтичного реаліті "Холостяк" на телеканалі СТБ.

Олександре, з якими труднощами можуть стикнутися люди з інвалідністю, відвідуючи місця громадського харчування в Україні? Фото: пресслужба Олександра Терена Люди з інвалідністю стикаються майже в кожному ресторані з бар'єрами. По-перше, це стосується того, як дістатися до того чи іншого закладу.

Якщо вже людина туди добралася, то далі часто виникає бар'єр, щоб увійти до закладу. На заваді стає відсутність пандуса чи підіймача. Буває і таке, що пандус і підйомник є, але на вході завузькі двері, й тоді це теж бар'єр. Після того, як ми зайшли всередину, там може бути занадто висока стійка бармена, незручний або недоступний туалет через вузьку вхідну групу, відсутність поручнів у вбиральнях тощо.

Звичайно, можна знайти вихід. Однак велика помилка закладів полягає у тому, що вони не інформують про це і не комунікують із відвідувачами. Адже, навіть якщо чогось немає — завжди можна це якось вирішити.

Чи є якісь аспекти, які потрібно заздалегідь врахувати людині з інвалідністю, збираючись, приміром, у ресторан? Фото: пресслужба Олександра Терена Варто враховувати різні аспекти: від того, який маршрут обрати для того, щоб дістатися в той чи інший заклад, до того, чи буде можливість відвідати там вбиральню... Постає питання, чи буде взагалі можливість зайти туди.

Влітку зазвичай простіше, оскільки більшість майданчиків і терас розміщені на вулиці, і вони доступніші. Але взимку, звичайно, всі йдуть всередину, і тоді навіть наявність пандуса не завжди допоможе: усе залежить від того, як і з чого пандус зроблений. Потрібно, щоб він не був низьким і не створював додаткової перешкоди для крісла колісного.

Для людей з вадами зору необхідна тактильна плитка хорошої якості, щоб людина не впала. Як у київських ресторанах із доступністю інфраструктури (пандуси, ширина проходів, доступ до столів), туалетами, посудом та іншими необхідними для елементарного комфорту речами? Фото: пресслужба Олександра Терена У київських ресторанах майже відсутня доступність.

Лише близько 5% закладів можна назвати доступними, коли там є всі вищезазначені аспекти безбар'єрності, з урахуванням потреб усіх груп населення. Здебільшого, це така "кострубата доступність", коли чогось одного завжди немає, і про це ніхто не говорить, не попереджає, що, зайшовши в заклад, людина не потрапить до вбиральні.

Або навпаки — туалет доступний, а от у сам заклад потрапити неможливо. Ще одна проблема — часто для людей з порушенням зору, з ампутацією рук в закладах і посуду спеціального немає. Принаймні, я ніде поки не бачив.

Як, на твою думку, можна покращити інфраструктуру ресторанів для людей з обмеженими можливостями? Фото: пресслужба Олександра Терена Покращити інфраструктуру ресторанів для людей з інвалідністю, звісно, можна. Найпростіше — це зрозуміти, для кого ви це робите, чому ви це робите і залучати до цього людей з інвалідністю.

Вони готові сприяти створенню безбар'єрного простору. Саме вони можуть підказати, як краще і як їм зручніше буде проходити ці маршрути. Варто не боятися якихось штрафних санкцій.

Ніхто не прийде і не знесе пандус через те, що заклад його там побудував. Бізнесам варто бути сміливішими! Включайтесь у цей процес, адже це не просто пандус. Саме він принесе у майбутньому прибуток.

За деякий час люди з інвалідністю зрозуміють, що цей заклад доступний для них і будуть намагатися заходити туди й рекомендуватимуть його іншим. Є в тебе улюблені ресторани, які особливо зручні у Києві? Відверто кажучи, я мало ходжу в ресторани. Але навіть коли відвідую якісь заклади, то пересуваюся на двох протезах, тому для мене бар'єрів, як таких, не існує.

Проте я звертаю увагу на те, чи доступне місце, і якщо так — воно одразу привертає мою увагу. Чим вони відрізняються від інших? Тим, що людина може дозволити собі заїхати на кріслі колісному всередину закладу без допомоги сторонньої особи.

Абсолютна самостійність — це і є доступність. Які додаткові можливості або послуги можна запровадити в ресторанах для людей з інвалідністю? Дай поради власникам!

Фото: пресслужба Олександра Терена Комунікувати, не соромитись говорити про те, що щось може бути відсутнє. Просто про це говорити у себе на сторінках. А ще показувати у соцмережах, як ви впроваджуєте доступність.

Люди це оцінять, і така позиція формує кредит довіри до ресторану. Варто висвітлювати процес будівництва, процес проходження певних етапів створення безпечності, писати в гугл-картах і у своїх соцмережах про те, що заклад змінюється. Просто потрібна комунікація!

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter