9 травня 1920 року центральна вулиця Києва — Хрещатик — стала свідком урочистого спільного параду Армії Української Народної Республіки та Війська Польського. Ця подія стала символом тимчасового звільнення столиці від більшовицьких окупантів та короткого відновлення державних атрибутів над містом.

Весною 1920 року ситуація на фронті була критичною, проте підписана у квітні Варшавська угода дала надію на успішний наступ. 7 травня до Києва увійшли польські кавалерійські та піхотні частини, а наступного дня їх підкріпила 6-та стрілецька дивізія УНР. Більшовики залишили місто без затяжних вуличних боїв, що дозволило організувати масштабні святкування.

Сам парад, що відбувся 9 травня, пройшов ідеальним шикум: частини йшли у блискучих шоломах під звуки оркестрів, попри гарматну канонаду з боку Дарниці. Марш відкривала 1-ша піхотна дивізія Легіонів, за нею слідували польські підрозділи та завершення ходу 6-та стрілецька дивізія Армії УНР. До регулярних військ приєдналися також повстанські загони на селянських підводах.

Парад приймали командувач польської 3-ї армії Едвард Ридз-Сміглий та полковник Марко Безручко. Серед гостей були представники іноземних місій, зокрема французький полковник та японський аташе. Тисячі киян, що зібралися на вулицях, вітали військових оплесками та квітами, бачачи в цьому знамені надії на відновлення незалежності.

На жаль, утримати Київ надовго союзникам не вдалося: невдовзі більшовики перейшли в контрнаступ, і українсько-польські сили були змушені відійти. Проте цей історичний парад залишився важливим свідченням боротьби за державність та символом тісної військової співпраці між УНР і Польщею.