Останніми днями Україну сколихнуло кілька гучних інфоприводів. У Києві божевільний проросійський екс-військовий убив 7 людей, а двоє поліцейських втекли, лишивши потерпілих. На Одещині викрили хабарників з місцевого ТЦК.

На Закарпатті знайшли 10 мільйонів гривень у голови військово-лікарської комісії. Кожна історія резонансна. Але в усіх, окрім темної сторони, є і світла.

Київського вбивцю оперативно ліквідували працівники поліції, які не втекли. Хабарників з Одещини і Закарпаття затримали відповідно СБУ та ДБР. Вирішив проаналізувати, а як саме коментують усі ці новини у соцмережах? Виявилося, у київській історії найбільше розганялася тема поліцейських, які втекли.

Не бракувало залайканих коментарів, мовляв, така вона – українська поліція, а винна у цьому українська влада… Одеських і закарпатських корупціонерів чимало коментаторів подають, як цапів-відбувайлів, які «мало заносили на гору». Про корупцію, мовляв, усі і так знають, а от держава з нею не бореться, а просто влаштувала спектакль за участі СБУ і ДБР. Постів, присвячених описаним подіям – сотні.

Емоційно забарвлених коментарів під ними – тисячі. Значна частина – приправлені негативними прикметниками звинувачення у бік різних українських інституцій. Профілі багатьох активних коментаторів закриті.

Неозброєним оком видно усі ознаки типової інформаційно-психологічної операції, одної з ІПСО, які вже багато років є невід’ємною частиною будь-якої війни. Читаємо Вікіпедію: ІПСО – це сплановані дії з поширення дезінформації, пропаганди або маніпулятивних даних для впливу на почуття, критичне мислення та поведінку аудиторії.

Їх мета – деморалізувати тил противника, підірвати його довіру до влади. А у результаті – змусити суспільство діяти у вигідному для ворога руслі (паніка, здача, недовіра). Для досягнення цього використовують дезінформацію, перебільшення чи применшення фактів, а також емоційно забарвлену подачу інформації.

Воно звісно, на 5-му році війни у багатьох українців, що називається, «зриває кришку». Воно звісно, ми звикли в усі часи критикувати наше керівництво і саме ця особливість відрізняє нас від пасивних граждан держави-агресора. Утім, в умовах війни надважливо відчувати межу, де закінчується критика і починається дискредитація.

Жителі територій, куди вже прийшла росія збрехати не дадуть: окупаційна влада критикувати не дає і за вислови, які вільно звучать у неокупованій Україні, там швидко відправляють на підвал. Тому перш, ніж прокоментувати чи поширити якийсь інформаційний пост, варто витратити хвилину, щоб проаналізувати: а чи не вигідний він нашому ворогу?

Адже навіть в умовах, коли усе більше російських пропагандистів ниють про неможливість їх армії дійти бодай до адміністративних кордонів Донецької області, кремль і близько не відмовився від ідеї захопити Україну. Тепер він пробує підірвати нас зсередини, роздмухуючи внутрішні протиріччя, яких стає дедалі більше. Мета – зруйнувати нашу національну єдність, змістити енергію, яка скерована проти агресора, на боротьбу між собою.

Російська пропаганда розвивається. Сьогодні вона працює далеко не настільки тупо, як кілька років тому. Фабрики ботів і тролів вже не «паляться» недолугим помилками у перекладах українською мовою.

Все менше використовують наративи, які перестали працювати. Слова «фашисти», «хунта», «майдан» і т. д.

замінили тисячі коментарів сповнених ненависті до українських Президента, Верховної Ради, поліції, ТЦК, голів адміністрацій, лідерів суспільної думки… Критичній масі наших земляків згодовують наратив: всі вони є ворогами більшими, ніж росія. Окрім ботів і тролів, яких легко викрити за профілями з картинками замість світлин, використовують і цілком реальних людей – політологів, юристів, лідерів громадської думки, священників УПЦ – які публічно називають себе українськими патріотами.

Їх вербують за гроші, від яких складно відмовитися, щоб просували в Україні вигідні росії наративи, маскуючи їх під аналітику та безпристрастне бачення подій. Завербовані часто не є ідейними прихильниками росії – просто цинічно заробляють, працюючи на неї. Їх контент виходить регулярно, шириться інтернетом і месенджерами, потрапляючи, в тому числі, і у інфобазу штучного інтелекту.

Не відфільтровуючи інформацію, яку споживаємо, ризикуємо перетворитися на корисних ідіотів, які сліпо несуть у маси наративи, за які гарно платять професійним інфоциганам. А відтак фактично беремо участь в інформаційній війні проти себе самих. По суті це мало відрізняється від того, що для збройної війни проти України – так само не свідомо, але бездумно – робить багато українських користувачів телеграму, який, на відміну від тої ж росії, у нас на 5-му році повномасштабної війни і досі не заборонений.

Для анонімних замовників фотографують цікаві їм об’єкти, перевозять пакунки з невідомим вмістом, палять автівки і релейні шафи на залізницях. Безідейним шукачам легких грошей російські агенти платять за виконання завдань, надісланих через месенжер. Власників зламаних сторінок у соцмережах змушують робити те саме, шантажуючи виявленими особистими даними.

Відвідувачів сайтів знайомств «розводять» через профілі із світлинами вродливих дівчат. Довірливим підліткам пропонують отримати хайп, пройшовши квест, на кожному етапі якого треба виконувати щоразу інші завдання. А потім трапляються диверсії і теракти, новини про які регулярно підривають інфопростір воюючої України.

Кожна з них – частина спланованої ворогом психологічної операції, реалізація якої відбувається в інформаційному просторі нашої Держави. А деякі безпечні користувачі телеграму лише потім дізнаються, що скоєне ними в умовах воєнного часу кваліфікується як антидержавна діяльність і тепер їм загрожує тюремний строк, інколи пожиттєвий…

За поширення ненависницького контенту у соцмережах так жорстко не карають, але насправді для бойового духу воюючої України вони завдають шкоди, часом не меншої за прямі дії диверсантів Наш ворог не втомлюється знаходити щоразу нові способи отримати користь від нашої емоційності. Щоб перемогти його, маємо не втрачати уважність і думати про можливі наслідки кожного свого вчинку.

P.S. Якщо у той чи інший спосіб отримаєте “пропозицію”, схожу на диверсію, негайно повідомте про це на гарячу лінію СБУ за номером 0 800 501 482 або на електронну пошту [email protected]. Зізнання затриманих агентів про методи вербування українців і перехоплені розмови між ними можна подивитися і послухати на офіційному youtube-каналі СБУ.

Інформаційні ролики про нові методи російських маніпуляцій регулярно випускає центр протидії дезінформації при українській Раді нацбезпеки та оборони. І, звісно ж, тема протидії російським ІПСО постійно висвітлюється у матеріалах РІВНЕ ОНЛАЙН. Не дайте ворогу себе ошукати!

Все буде Україна! Нагадаємо, російська пропаганда не почалася у 2014-му. Вона десятиліттями визрівала на великих екранах – від фільмів на кштал «Брат 2» до серіалів «Адмірал» та «Біла гвардія».

У цьому відео розбираємо, як кіно 1990-х і 2000-х методично формувало образ українця як «молодшого брата», зрадника або карикатури. Це історія про те, як війна починається не з танків, а з вигадок російських сценаристів. Ми сміялися з серіалу «Моя прекрасна няня», співчували Гоцману у «Ліквідації» і не помічали, як нам роками «вшивали» комплекс меншовартості.

Це відео розповідає про культурну артпідготовку перед великою війною. Про те, як через жарти, ярлики і «бандерівців» готували ґрунт для «іскандерів» та «калібрів».