Об'єднані Арабські Емірати офіційно оголосили про вихід з організації ОПЕК, починаючи з 1 травня. Це рішення, яке експерти називають незворотним, є частиною довгострокової стратегії «Візія 2030» та спрямоване на досягнення видобутку 5 млн барелів на добу до 2027 року. Такий крок не залежить від однієї особи, а є консенсусом усіх семи еміратів федерації.

Головною причиною розриву стали хронічні суперечки щодо квот видобутку. ОАЕ наростили потужності до 4,85 млн барелів, але картель дозволяв їм використовувати лише 70% з них. До того ж, Іран, який є членом тієї ж організації, фактично зруйнував видобуток ОАЕ на 44% через свої атаки, що зробило солідарність у картелі фіктивною.

Для Саудівської Аравії цей крок став серйозним ударом, адже ОАЕ були єдиним союзником із реальним резервним потенціалом. Разом вони тримали «нафтовий щит» у 4 млн барелів, який стабілізував ринок. Тепер цей інструмент розколовся, а Ер-Ріяд залишився сам на сам із тягарем цінової стабільності без можливості для маневру.

Вихід ОАЕ створює небезпечний прецедент, який вже розглядають Казахстан, Нігерія та Венесуела. Для Росії це катастрофа, оскільки з розпадом ОПЕК+ Москва втрачає останній важіль впливу на ринок. Китай, як найбільший покупець, отримає пряму конкуренцію з російською нафтою, що обмежить можливості Москви для демпінгу цін.

Для України наслідки будуть відчутні після завершення війни в Затоці та відкриття Ормузької протоки. Хоча безпосередньо на фронті подія нічого не змінює, у середньостроковій перспективі це може призвести до зниження цін на нафту та зменшення російських ресурсів. Головна цінність для Києва полягає в запуску ланцюгової реакції, яку Саудівська Аравія вже не зможе зупинити.