Бог танцю ХХ століття Серж Лифар народився в Україні й усе життя мріяв повернутися на Батьківщину. Його карколомна кар'єра розпочалася в Києві, але доля змусила його емігрувати, не дозволивши виступити на рідній сцені до кінця.

Танцівник підкорив паризьку сцену, полонив французьку публіку та відмовився від французького громадянства, категорично заявляючи: «Я ніколи не був і не буду французом, бо я українець». Його серце завжди належало Києву.

У 1919 році юний Сергій випадково зазирнув до балетної студії Броніслави Ніжинської і назавжди захопився цією справою. Попри травми та революційні сутички, він самостійно вдосконалював майстерність, щоб згодом очолити Паризьку національну оперу.

Легендарним став балет «Ікар», крила якого Серж створив разом зі старшим братом. Ця постановка стала символом його творчого доробку та особистого маніфесту хореографа.

Буремні роки Другої світової війни та конфлікт із радянською системою не зламали митця. Незважаючи на звинувачення в колабораціонізмі та спроби завадити поверненню, він залишався вірним своїй ідентичності.

У 1961 році Серж Лифар нарешті побачив Київ, але виступити на сцені не зміг. Він охрестив себе «блудним сином», якого ніколи не приймуть на батьківщині, і помер у 1989 році в Лозанні.

Світ досі дивиться на Лифаря крізь російський спектр, тому важливо пам'ятати його справжнє походження. На його могилі замість титулів написано: «Серж Лифар з Києва».