Рік тому, 25 березня 2024 року, уламки російської ракети Циркон знищили один із корпусів Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва імені Михайла Бойчука. Ця трагедія стала точкою перелому для багатьох студентів, викладачів та творчих колективів, які змушені були швидко адаптуватися до нових умов навчання.

До ворожого удару в академії вирувало справжнє життя: студенти працювали в майстернях, дискутували та наповнювали простір новими ідеями. Ті мирні моменти особливо чітко запам'ятала тодішня вступниця Оля, яка відвідала заклад за два дні до прильоту і відчувала там позитивний вайб.

Ранковий удар по Києві зруйнував спортивну залу, конгрес-хол та виставковий центр. Внаслідок руйнувань академія втратила мистецькі фонди дипломних робіт, які збирали впродовж 80 років, а під завалами опинилися роботи відомої бойчукістки Марії Котляревської.

Попри руйнування, пощастило так, що обійшлося без загиблих. Втім, постраждала завідувачка лабораторії, яку госпіталізували до лікарні. Коли вибухова хвиля вибила вікна та заповнила кімнати пилом, дехто був у гуртожитку, а інші студенти дізнавалися новини онлайн із різних районів міста.

Трагедія не відбила в студентів бажання вступати до цього вишу. Навпаки, вона спонукала їх показати, що попри війну, вони не здаються, створюють щось прекрасне та рятувати українську культуру. Сьогодні навчання триває у вцілілих корпусах, укриттях-майстернях та онлайн.

Війна стала поштовхом до вибору мистецтва як способу осмислення реальності для багатьох студентів. Вони працюють над проєктами, що висвітлюють страх, втрати та зміну світогляду, роблячи відчуття болю та вразливості видимими через свої твори.

Попри обмежену державну підтримку, силами Академії вже відновлено склопакети, встановлено захисний паркан на місці руїн та повернуто опалення приміщень. Завдяки спонсорській підтримці облаштовано комп'ютерні аудиторії та проведено ремонт навчальних просторів, а зараз йде конкурс на проєкт відбудови зруйнованого корпусу.