У Києві гостро обговорюється доля річки Либідь, частину якої планують закрити в колектор. Мотивом такої дії називають необхідність прокласти під'їзну дорогу до нового торговельно-розважального центру Ocean Mall у Голосіївському районі. Проте кияни та екоактивісти вважають таке рішення неприйнятним, оскільки воно суперечить інтересам громади та принципам сталого розвитку міста.

На останньому засіданні Київради було схвалено детальний план території в районі Либідської площі. Документ передбачає не лише нову забудову, а й засипання ділянки річки протяжністю близько 1,2 кілометра. Всі витрати на розробку цього плану оплатила компанія Terra Project, яка будує ТРЦ і входить до бізнес-орбіти Вагіфа Алієва.

Громадська реакція на новину була миттєвою. Активісти пам'яткоохоронної спільноти "Цегла" та інші мешканці столиці створили петицію, яка оскаржує таке рішення. Замість того щоб ховати річку, вони закликають владу рятувати її екосистему та боротися з забрудненням стічними водами. Петиція набрала необхідну кількість підписантів усього за два дні.

Сьогодні Либідь протікає у відкритому бетонному жолобі від бульвару Миколи Міхновського до вулиці Коновальця. Проєкт ДПТ, представлений ще у 2019 році, стверджував, що річку потрібно закрити через забруднення шкідливими речовинами від транспорту. Однак експерти та громадськість наполягають на реалізації проєктів очищення та відновлення природного ландшафту.

Історія Либідь сягає часів Київської Русі, коли вона була повноводною та судноплавною артерією. Навіть у радянський період, коли річку перетворили на колектор, вона залишалася важливою частиною міського середовища. Сьогодні команда архітекторів розробляє проєкт "Відродження зеленої тканини та блакитних артерій", який має привести до повного відновлення водойми до 2050 року.

Світ пропонує приклади успішного відновлення річок. У Сеулі річку Чон-Гі-Чун, яка зазнала подібної долі як Либідь, вдалося врятувати завдяки ініціативі мера, що згодом став президентом Південної Кореї. Цей досвід показує, що громадські ініціативи та політична воля можуть змінити ситуацію навіть у великих містах.

Мінекології наразі вважає громадські акції неефективними, посилаючись на серйозний рівень забруднення водойм. Проте тиск з боку мешканців столиці та підтримка архітекторів змушують владу переглядати підходи до благоустрою. Робоча група за участю Київської організації спілки архітекторів вже розглядає зміни до генплану та перевірку виконання петиції про визнання долини Либідь зоною екологічного лиха.