10 травня 1925 року у Києві відбулася важлива подія: на місці зруйнованого Ланцюгового мосту урочисто відкрили нову переправу через Дніпро. Цей міст отримав ім'я Євгенії Бош, революціонерки та учасниці боротьби більшовиків проти УНР, яка померла за кілька місяців до цього відкриття.

Історія споруди почалася з трагедії 1920 року, коли польський генерал Едвард Ридза-Сміглий наказав підірвати опору Миколаївського ланцюгового мосту. Розірвані ланцюги потягнули за собою всю конструкцію, а у 1921 році залишки споруди було знищено остаточно, щоб не заважати навігації. Рішення про відбудову моста прийняли вже наприкінці того ж року.

Проєкт нової переправи розробив відомий інженер Євген Патон у січні 1924 року. Будівництво тривало всього десять місяців і велось за балковою схемою. Для зведення мосту використали двотаврові балки, що залишилися після розбирання стратегічних шосейних мостів у 1919 році, а також частково опори, що збереглися від старої споруди. Новий міст виявився на 4,2 метра вищим за попередній.

Для перевірки міцності нової споруди провели унікальні випробування: по мосту пустили потяг із 14 вагонів, завантажених піском. Машиніст різко гальмував, перевіряючи прольоти, тоді як Євген Патон стояв під мостом по коліно у воді, слідкуючи за станом конструкції. Одночасно з відкриттям мосту відновили рух бензотрамваю до Дарниці, а вже наступного року лінію електрифікували.

Міст імені Євгенії Бош успішно діяв до осені 1941 року, коли при відступі з Києва його підірвав батальйон НКВД. Старі підпори Ланцюгового мосту ще довго простояли над водою, але у 1960-х роках їх знищили під час будівництва мосту Метро. Ця історія залишається важливою сторінкою в розвитку київської інфраструктури та архітектури.