Майже половина міського нагрівання, спричиненого асфальтом та будівлями, компенсується деревами, проте в найспекотніших та бідніших районах Києва цей ефект виявляється недостатнім. Нове глобальне дослідження підкреслює, що міста, особливо ті, де кліматичні умови найнебезпечніші, повинні активніше збільшувати лісистість для захисту жителів.

Вчені з'ясували, що лісовий покрив знижує температуру в містах у середньому на 0,15 градуса Цельсія завдяки створенню тіні та випаровуванню вологи. Без цих зелених зон міста світу нагрівалися б ще на 0,31 градуса через ефект міського теплового острова, коли темні дахи та бруківка накопичують тепло.

Дослідники проаналізували майже 9 000 великих міст, вимірявши температуру на ділянках, що охоплювали близько 150 кварталів. Вони виявили, що близько 185 мільйонів людей у 31 місті вже відчувають зниження температури принаймні на 0,3 градуса завдяки наявності дерев, проте ця вигода розподілена нерівномірно.

Проблема полягає в тому, що саме бідніші та спекотніші міські центри, які найбільше потребують охолодження, отримують менше користі від зелених насаджень. Наприклад, у таких містах, як Дакар або Джидда, лісовий покрив настільки обмежений, що мільйони людей не отримують жодного охолоджувального ефекту.

Найбільш "прохолодними" містами світу вважаються Берлін, Москва, Вашингтон та Сідней, де розташовано найбільше дерев. Вчені зазначають, що навіть при активному озелененні, через обмеженість води та земель, це дозволить зменшити майбутнє міське потепління максимум на 20%, але це є критично важливим кроком.

Для Києва це означає необхідність перегляду стратегій озеленення, щоб забезпечити рівний доступ до прохолоди для всіх жителів, незалежно від соціального статусу району. Збільшення кількості дерев у найспекотніших зонах стає не просто естетичним рішенням, а питанням безпеки та здоров'я населення.