Кількість дозволів на працевлаштування іноземців в Україні різко скоротилася, проте через гострий дефіцит кадрів бізнес продовжує активно залучати працівників з-за кордону. Про це в коментарі УНІАН розповів голова «Офісу міграційної політики» Василь Воскобойник, який заперечив поширені новини про масовий потік мігрантів з екзотичних країн, таких як Непал чи Бангладеш.

Станом на кінець 2021 року в Україні на обліку перебувало близько 300 тисяч іноземців, проте у 2025 році кількість виданих або подовжених дозволів зменшилася в 2,2 рази — з 22 тисяч до 9,5 тисяч. Експерт підкреслив, що реальна кількість людей, які зможуть доїхати до України, становить близько 6 тисяч осіб, що є десятими або сотими долями відсотка від населення країни.

Підвищена увага суспільства до теми міграції пов'язана з наслідками війни: знищено до 30% економіки, мільйони українців перебувають за кордоном, а ще 5–6 мільйонів стали внутрішньо переміщеними особами. На цьому тлі 75% українського бізнесу заявляє про нестачу робочих рук у будівництві, сільському господарстві, логістиці, а також у медицині та освіті.

Воскобойник зазначив, що залучити трудового мігранта коштує значно дорожче за використання праці українців через пошук через посередників, документи, переліт через треті країни, житло та адаптацію. Він також наголосив, що навіть видані дозволи не гарантують реального приїзду, оскільки частина кандидатів може передумати або бути відмовлена у візі.

«Ані бізнес, ані влада, ані суспільство не готові до залучення іноземців, якщо не забезпечили нормальне життя для мільйонів внутрішньопереміщених осіб», — сказав експерт. Він додав, що тема мігрантів стає тригером для суспільства, а люди часто роблять неправильні висновки про те, що до України приїдуть сотні тисяч громадян, ігноруючи реальні причини дефіциту кадрів.

Водночас експерт закликав розглядати альтернативні рішення, такі як робототехніка, штучний інтелект або залучення працівників, які виконуватимуть фізичну роботу. Він нагадав, що навіть у випадку відсутності сантехніка критичні побутові функції не можуть бути виконані, тому бізнес і громади все одно будуть змушені шукати таких спеціалістів, зокрема й за кордоном.