На одній із найстаріших вулиць Києва, Великій Житомирській, стоїть будинок під номером 40/2, який нагадує великий кремовий тортик. Про цю споруду ходять містичні легенди, що переплітаються з історією мистецтва та підземними ходами. Будинок, збудований у 1912 році, є одним із небагатьох пам'яток району, які майже вціліли під час Другої світової війни. Зараз його фасад пофарбовано в рожевий колір, хоча раніше він був зеленим.

У цьому прибутковому будинку розташовані два під'їзди: один у дворі, а інший — великий і прикрашений ліхтарем — виходить на головну вулицю. Нижні поверхи здавна відводилися під комерційні потреби, тому сьогодні тут працюють численні магазини. Архітектура споруди зберігає старовинний вигляд, хоча на верхніх поверхах через час та обставини вибите скло.

Історія будинку тісно пов'язана з розвитком культури столиці. Ще у 1913 році тут відкрили один із перших синематографів Києва, який нині працює як кінотеатр «Ліра». Йому вже понад 110 років, і він вважається другим за віком кінотеатром в Україні. У радянські часи заклад носив ім'я Василя Чапаєва, а після повернення історичної назви тут почали демонструвати українське та фестивальне кіно.

Поруч із кінотеатром функціонує камерний театр «Актор», відкритий у 1987 році відомим актором Валентином Шестопаловим. На верхніх поверхах мешкали видатні постаті: художники Прахові та академік Андрій Ромоданов, який довгі роки очолював Інститут нейрохірургії. На його честь на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку.

Окрім культурної спадщини, будинок славиться містичними історіями. Місцеві розповідають про привидів, дивні звуки та холод, який раптово охоплює відвідувачів. Деякі стверджують, що вночі у вікнах можна побачити світло, що переміщується між кімнатами, а інші бачили швидку жінку в білому, яка зникала при спробі її роздивитися.

Не менш інтригують легенди про підземні ходи під цілою вулицею. Хоча документальних підтверджень немає, кажуть, що ці артерії з'єднують будинки з Михайлівським монастирем та Софією Київською. Під час війни ними користувалися для переміщення людей та товарів, а до того часу — для таємних угод торговців. Можливо, саме ці підземелля зберігають таємниці минулого, які ще чекають на розкриття.