На Ярославовому Валі, 7, стоїть одна з найцікавіших архітектурних пам'яток Києва, яка сьогодні приймає глядачів на концерти та вистави. Ця будівля, відома як Будинок актора, має унікальне минуле, пов'язане з релігією та історією міграції. Колись тут молилися кримські караїми, а зараз її стіни лунають музикою та сміхом акторів.

Історія споруди сягає кінця XIX століття, коли заможні кримські караїми вирішили звести власний молитовний дім — кенасу. Для фінансування проєкту вони звернулися до відомого тютюнового магната Соломона Когана, який погодився виділити 200 тисяч рублів на будівництво.

Архітектором кенаси став Владислав Городецький, який виконав замовлення в мавританському стилі з використанням дорогого цементу та складних геометричних орнаментів. На оздоблення інтер'єру пішло ще 30-40 тисяч рублів, а будівництво тривало з 1898 по 1902 рік.

Унікальною особливістю храму було подвійне вхідне приміщення: чоловіки заходили через головний портал, а жінки — через окремий вхід на другий поверх, що відповідає канонам караїмської релігії. Сьогодні на місці вівтаря знаходиться сцена, а колишні молитовні лави перетворилися на глядацькі місця.

Після приходу до влади більшовиків у 1917 році релігійна функція будівлі припинилася, купол знесли, а приміщення використовували як склад, політосвітню установу та кінотеатр. Лише у 1981 році споруду передали Спілці театральних діячів України, яка влаштувала тут Будинок актора.

Сьогодні цей культурний центр працює на власний розрив, оскільки не отримує державного фінансування. Реставрація даху та інших елементів можлива лише за кошти орендарів, що робить будівлю уразливою, але життєздатною. Караїмська громада намагається повернути колишній храм собі, спираючись на закон про корінні народи.

Відвідувачі можуть насолодитися програмою в залі на 200 місць, де регулярно проходять фестивалі та творчі зустрічі, або заглянути до спеціалізованої театральної бібліотеки. Ця будівля залишається живим свідком історії Києва, поєднуючи в собі пам'ять про давні вірування та сучасне мистецтво.