Замок Річарда на Андріївському узвозі залишається однією з найзагадковіших будівель Києва, де роками панували містичні легенди про привидів. Моторошне виття, що лунало з димарів під час вітру, змусило киян вірити в наявність нечистої сили, проте історичні факти спростовують ці забобони.

Будівля, зведена на початку XX століття архітектором Андрієм-Фердінандом Крауссом за замовленням магната Дмитра Орлова, отримала свою назву на честь англійського короля або ж на честь ексцентричного квартиранта Річарда Юревича. Саме тут збиралися відомі митці, а згодом розміщувалася редакція сатиричного журналу «Шершень».

Слава «нещасливого» замку закріпилася після пожежі 1904 року та трагічної загибелі власника у 1911-му. Коли будинок перетворили на комунальні квартири, мешканці почули дивні звуки з труб, що породило чутки про привидів. Власне, ці звуки стали причиною постійної зміни господарів та містичних переказів.

Правду розкрив професор Київської духовної академії Степан Голубєв, який винайняв одну з квартир. Причинний огляд виявив, що в димарі застрягли яєчна шкаралупа та пляшки, які під дією вітру вібрували і створювали жахливі звуки. За легендою, так будівельники помстилися скупому замовнику за недотримання умов.

Після відселення останніх мешканців у 1980-х роках будівля довго стояла порожньою, хоча під час Другої світової війни тут переховувалися євреї. У 2023 році власник намагався звести надбудову, що викликало реакцію Департаменту охорони культурної спадщини, і зобов'язали замінити бетонні блоки на цегляні.

Наразі на фасаді будинку збереглася меморіальна дошка художнику Григорію Дядченку, який мешкав тут на початку минулого століття. Попри відсутність містики, Замок Річарда залишається важливою пам'яткою архітектури національного значення на Подолі.