Заблоковані дрони: як випадкові влучання у Фінляндії та Латвії змінюють ставлення союзників до України

Українські дрони, призначені для ударів по російських нафтопортах, все частіше стають причиною дипломатичних напруг із країнами-партнерами. Після серії інцидентів, коли безпілотники падали на території Фінляндії та влучили в нафтобазу в Латвії, позиція союзників щодо безпеки їхніх кордонів різко загострилася. Хоча офіційно Київ не звинувачують у навмисних діях, ризики для життів громадян країн НАТО та ЄС стають все більш відчутними.

Найгостріша ситуація склалася навколо Фінляндії. Вранці 3 травня на території країни впали два українські дрони, що сталося того ж дня, коли президент Володимир Зеленський зустрічався з прем'єр-міністром Фінляндії Петтері Орпо. Фінський уряд чітко дав зрозуміти: підтримка України не означає толерування порушення її повітряного простору. Це не перший випадок, адже ще в березні кілька безпілотників знайшли на території Фінляндії, а в травні інцидент повторився.

Ще більш тривожним став інцидент у Латвії 7 травня. Неопізнаний дрон влучив у резервуар нафтобази, спричинивши пожежу. На щастя, ємність була порожньою, і жертв не було, але пошкоджено чотири резервуари. Хоча офіційно не встановлено, чи це був український дрон, чи російська провокація під чужим прапором, відео з місця події показує апарат, схожий на українські далекобійні дрони. Це змусило уряд Латвії скликати термінове засідання та викликати російського повіреного.

Причина таких інцидентів криється в географії та методах ведення війни. Найкоротший маршрут до російських портів Приморськ та Усть-Луга пролягає безпосередньо над східними кордонами Латвії, Естонії та Фінляндії. Крім того, російська радіоелектронна боротьба (РЕБ) часто збиває GPS-сигнали українських дронів, змушуючи їх летіти помилковим курсом і перетинати кордони країн-союзниць. Військові експерти наголошують, що це неминучий побічний ефект інтенсивних ударів по цілях, розташованим у безпосередній близькості від кордонів.

Публічна риторика союзників змінюється від розуміння до вимог безпеки. Якщо на початку березня президенти Фінляндії та Литви запевняли, що не вимагають від України припинити атаки, то в травні фінський прем'єр назвав порушення повітряного простору неприпустимим. Уряди країн Балтії та Фінляндії закликають до тіснішої співпраці та обміну інформацією, щоб мінімізувати ризики, але водночас вимагають від Києва кращого планування операцій.

Київ продовжує наполягати на тому, що всі інциденти є наслідком російської агресії та роботи РЕБ, а не свідомими діями України. Проте зростання кількості таких випадків ставить під загрозу відносини з партнерами, які стурбовані безпекою власних громадян. Головна загроза зараз полягає не лише в випадкових влучаннях, а й у можливій російській гібридній операції, коли Москва може маскувати свої атаки під українські дрони, щоб дестабілізувати ситуацію в країнах НАТО.