Київ
Вулиці, що пам'ятають: історії п'яти родин, що сформували обличчя Києва
Чому Київ повернув імена родин Бродських, Крістерів, Бунге, Кульженків та Ідзиковських на карту міста та як їхні спадки вплинули на розвиток столиці.
У серці сучасного Києва ховаються імена п'яти родин, чиї долі нерозривно пов'язані з історією міста. Вулиці, що носять їхні прізвища, розкидані від Шулявки до Оболоні та Сирця, нагадуючи про внесок купців, видавців, лікарів та садівників у розвиток столиці. Переїменування цих вулиць у 2016 та 2022 роках стало актом відновлення історичної справедливості, повертаючи пам'ять про людей, які будували Київ фізично та інтелектуально.
Сім'я Бродських, відома єврейська династія підприємців, залишила слід у архітектурі та освіті. Брати Лазар та Лев, успадкувавши цукровий бізнес батька, створили фінансову імперію та пожертвували величезні кошти на будівництво КПІ, Бактеріологічного інституту, Театру Франка та Оперети. Саме завдяки їхній підтримці з'явилися ключові культурні об'єкти, а синагоги, збудовані за їхніми коштами, стали архітектурними пам'ятками. Вулиця Сім'ї Бродських, що сполучає КПІ та Шулявку, тепер вшановує їхню спадщину.
Інтелектуальний простір Києва формували Ідзиковські та Кульженки. Видавці Ідзиковські, які працювали на Хрещатику, стали головним культурним хабом міста, публікуючи українські твори в умовах заборон та організовуючи концерти світових зірок. Їхня книгарня була місцем зустрічей інтелігенції. Поруч працювала друкарня Кульженків, яка не лише випускала газети та листівки, але й друкувала перші банкноти УНР, ставши інструментом державотворення. Вулиці цих родин на Чоколівці та Оболоні нагадують про їхній внесок у освіту та культуру.
Медицина та наука — заслуга родини Бунге. Німецькі аптекарі, які прибули до Києва у XVIII столітті, перетворили провінційне місто на університетський центр. Представники династії були лікарями, ректорами Київського університету та міністрами фінансів. Вони реформували освіту, впроваджували нові методи навчання та відкривали стипендії для бідних студентів. Вулиця на Південній Борщагівці, що раніше називалася Якутською, тепер носить ім'я цієї видатної родини.
Зелений образ Києва створили Крістери. Вільгельм Крістер, прибувши з Саксонії, перетворив Пріорку на великий сад, виростивши сотні фруктів та екзотичних дерев. Його фірма стала лідером у продажі саджанців, а сини та онук продовжили справу батька. На Сирці вулиця Сім'ї Крістерів та парк на Пріорці зберегли пам'ять про садівника, а 700-річний дуб, що росте на колишній землі родини, залишається живим свідком їхньої праці та любові до природи.
Читайте також
- Митники в Києві вилучили унікальну банкноту УНР 1918 року, яку везли до Австралії
- Як змінюється погляд на Другу світову війну: розмова з істориком Віталієм Нахмановичем
- Що відзначають у Києві 8 травня: День пам'яті, церковні традиції та народні прикмети
- Київські митники вилучили рідкісну банкноту УНР 1918 року, яку намагалися вивезти до Австралії
- Сім безкоштовних екскурсій Києвом: як провести вихідні 9 та 10 травня
Новини цього розділу
У Києві за квітень оштрафували понад 51 тисячу водіїв за неправильне паркування
У КиївЗоо врятовані шпороносні черепахи повернулися до літніх фазенд
У Києві відкрилась четверта кав'ярня Сервант на Антоновича
Київ спростив виплати для поранених бійців та студентів-захисників
Київ: перебої з водопостачанням на лівому березі після нічної атаки
У Києві після атаки РФ перекрили рух на низці вулиць та змінили маршрути транспорту
Як зрозуміти, що батареї потрібно міняти: ознаки несправності та ціни в Києві
У Києві відкрили шість продовольчих ярмарків: де купити фермерські продукти
У Голосіївському парку Києва авто руйнують заповідну зону: перевірка виявилась формальною
Київ спрямує понад 9 млрд грн на енергостійкість: Кличко вимагає співфінансування від держави
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.