Україна ризикує опинитися на другорядних ролях у формуванні нової європейської оборонної індустрії, попри те, що саме її досвід війни став основою для багатьох сучасних військових технологій. Центральним інструментом цих змін стала нова програма Європейського Союзу — European Defence Industry Programme, яка визначатиме розвиток оборонної промисловості Європи у найближчі роки. Хоча в межах ініціативи передбачено компонент підтримки України з обсягом близько 300 мільйонів євро, експерти застерігають: проблема полягає не в грошах, а в механіці доступу до них.

Головне питання, яке стоїть перед українськими виробниками, — хто саме визначає правила гри у сучасній оборонній економіці. Вирішальне значення мають контроль над процесами, управління заявками, права інтелектуальної власності та доступ до масштабного виробництва. На жаль, Україна наразі має обмежений вплив на ці ключові рівні, що створює ризик перетворення країни на партнера другого рівня.

Парадокс ситуації полягає в тому, що Європа активно використовує український досвід війни, адаптуючи рішення українських безпілотників та нові підходи до логістики. Водночас українська промисловість часто розглядається лише як джерело практичного досвіду, а не як повноцінний партнер у створенні нової оборонної архітектури. Обмеження пояснюють питаннями безпеки та бюрократичними процедурами, які для виробників, що працюють в умовах війни, можуть стати серйозною перешкодою.

Аналітики наголошують, що така модель несе ризики не лише для України, а й для самого ЄС, оскільки система, яка не інтегрує носіїв бойового досвіду у виробничі процеси, може виявитися менш ефективною. Дедалі частіше звучать заклики до створення постійної української платформи у Брюсселі, яка б системно відстоювала інтереси оборонної промисловості та пропонувала власні рішення.

Найближчі роки стануть визначальними для українського оборонного сектору, саме зараз закладаються правила роботи європейського ринку мілтеху. Від того, наскільки активно Україна зможе вплинути на ці процеси, залежить її роль у майбутній системі безпеки. Якщо не вчасно відстояти свої інтереси, країна ризикує опинитися не серед тих, хто визначає правила, а серед тих, хто змушений їх виконувати.