Хто такий Терентьєв і в чому його підозрюють Михайло Терентьєв — депутат Київради і з 2025 року формально позафракційний після виключення з «Удару». Він очолює земельну комісію вже кілька скликань поспіль. У лютому 2025 року НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура провели операцію «Чисте місто» — і Терентьєв опинився серед головних підозрюваних.

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід: арешт із можливістю застави в 20 млн грн. У березні 2025-го Терентьєв вийшов під заставу. Як ми раніше писали, вже у жовтні 2025 року Терентьєв повернувся до головування в комісії — попри активне слідство і неодноразові спроби депутатів позбавити його мандату через суд.

Що таке «Чисте місто» і «туалетні схеми» Операція «Чисте місто» викрила злочинну організацію, яка систематично розподіляла київські землі через так звані «туалетні схеми»: підконтрольні особи реєстрували фіктивні «будівлі», нібито збудовані ще в 1990-х, і через Київраду оформляли право власності на земельні ділянки під ними — оминаючи аукціони і торги. За версією слідства, Терентьєв відповідав за «відбір» ділянок і забезпечення потрібних голосувань у комісії.

Збитки для громади — мільйони гривень. Чому закрили засідання і що це означає Організатори засідання обґрунтували закритий формат питаннями національної безпеки. Саме у такому режимі розглядаються земельні питання вже не вперше — активісти і журналісти фіксують, що гриф «ДСК» дедалі частіше прикриває не державні таємниці, а конкретні адреси ділянок і юридичних осіб, які за ними стоять.

Тобто той самий інформаційний вакуум, в якому зручно приймати сумнівні рішення. Чому це важливо знати Людина з активною підозрою від НАБУ у корупції в особливо великих розмірах головує на закритому засіданні, де вирішується доля київської землі — така реальність станом на 14 травня 2026 року. Доки справа «Чисте місто» не дійшла до вироку, а механізм відкликання мандату заблоковано через суд, Терентьєв залишається на посаді.

Кияни мають право знати, що саме вирішується на закритих засіданнях за їхні землі. Раніше ми писали Як ми раніше писали, у травні 2026 року Верховний Суд у закритому провадженні дозволив 16-поверховий ЖК в охоронній зоні музею на Жилянській — ще один приклад того, як ключові рішення щодо землі ухвалюються без публічного контролю.