Письменниця Світлана Тараторіна провела інтерв'ю на Майдані Незалежності, де розповіла про містичний детектив «Лазарус» та реальні місця, що стали тлом для її роману. Авторка запрошує читачів на уявну прогулянку Києвом початку XX століття, де історичні факти переплітаються з фольклорними легендами про нечисть та міфічних істот.

Роман, який вже отримав два перевидання, поєднує міське фентезі з гострим детективним сюжетом. Головна героїня та її прототип — слідчий Микола Красовський, відомий як «київський Лекко» — шукають правду у справі, яка нагадує справу Бейліса. Історія розгортається напередодні Першої світової війни, коли старий світ стоїть на порозі руйнування.

Світлана Тараторіна підкреслює, що Київ для неї — це місто, де святість і магія можуть співіснувати. Вона згадує легенду про київського змія, який, на її думку, є не ворогом, а охоронцем міста. Цей образ, на відміну від класичних міфів, трактується як частина української ідентичності, що дозволяє жити поруч із храмами та відьмами.

У романі детально описані реальні локації столиці: Центральный вокзал, кав'ярня «Семадені», Київська міська дума та Кирилівська церква. Авторка розповідає, як історичні будівлі та місцеві легенди надихнули створити власний «Словник нечисті», де багато персонажів та подій мають глибоке підґрунтя в реальній історії Києва.

Друга частина «Лазаруса» вже у процесі написання і перенесе читачів у 1917 рік, до часів революційних подій та Першої українсько-більшовицької війни. Географія роману розшириться: від Києва до Київської області та Полтавщини, де з'являться нові локації, такі як хмарочос Гінзбурга та цирк Крутікова.

Книга Світлани Тараторіної — це не лише історичний детектив, а й розповідь про пошук себе та національної ідентичності. Авторка сподівається, що читачі не лише насолодяться сюжетом, а й захочуть самостійно дослідити описані нею місця, перевіряючи факти та занурюючись в атмосферу минулого Києва.