Перемога Петера Мадяра та партії «Тиса» на парламентських виборах в Угорщині вимагає від Києва обережного оптимізму та готовності до нових переговорів. Ключовим питанням у відносинах двох держав залишається врегулювання статусу угорської меншини, хоча Україна за останні роки зробила для цього більше, ніж будь-коли раніше.

Ситуація значно погіршилася у 2020 році після прийняття закону про повну загальну середню освіту, який збільшив частку навчання українською мовою. Це викликало гостру реакцію угорської громади Закарпаття і призвело до фактичної зупинки міжпарламентського діалогу та затяжної кризи у двосторонніх відносинах.

Проте ситуація почала змінюватися з прийняттям у грудні 2022 року першого системного закону про національні меншини, а згодом і законопроєкту №3504-IX у грудні 2023 року. Цей документ повернув право нацменшин навчатися рідною мовою, закріпив її використання в освіті, медіа та публічному житті, фактично відновивши модель, рекомендовану Венеційською комісією.

Підтримку цього закону надали 317 народних депутатів, що свідчить про консолідовану позицію парламенту. До того ж, після змін 2023 року з'явилася можливість вивчати угорську мову у вищих навчальних закладах, а також було введено Національний мультипредметний тест угорською мовою, що демонструє системний підхід до реалізації прав меншин.

У першому кварталі 2024 року розпочалася робота над 11 пунктами, сформульованими угорською стороною, які стосуються освіти, мовної політики та представництва влади. Частина питань вже вирішена або знайшла компромісні рішення, зокрема щодо НМТ та використання мови в освітньому процесі.

Народна депутатка Юлія Гришина наголошує, що захист прав меншин є європейським принципом, але не менш важливим залишається існування української державної мови. Україна змінила законодавство та відкрила діалог, тому тепер питання полягає у спільній готовності обох сторін зробити наступний крок до відновлення конструктивних партнерських взаємин.