Більшість киян навіть не підозрюють, що під ногами у них тече річка Дарниця, яка вже чотири століття з'єднує Бровари з Дніпром. Попри те, що вона протікає через густонаселені райони столиці, її справжній шлях та історія залишаються загадкою для багатьох мешканців Дарницького, Деснянського та Дніпровського районів.

Справжнє джерело річки знаходиться не в Княжичах, як стверджують деякі джерела, а в Броварах, у урочищі Оболонь. Саме звідси, де досі високий рівень ґрунтових вод, починається її шлях. Назва «Дарниця» ймовірно походить від давньої митниці, де збирали «дари» з купців, що проходили цим шляхом.

У XX столітті, під час сталінських п'ятирічок, річку штучно розділили на два русла. Природне русло, яке оспівував Михайло Старицький, тече на південь через Дарницю та Позняки. Паралельно з ним існує Північно-Дарницький меліоративний канал, створений для боротьби з малярією, який веде до Райдужного та впадає в Дніпро в іншому місці.

Сучасний стан річки викликає тривогу: вона протікає через одну з найзабрудненіших промзон міста. Береги вздовж Харківського шосе часто відкриті, але підходити до них небезпечно через глибокий мул. Попри плани забудовників звести житловий комплекс «Доміно», невеликий зелений клаптик біля річки вдалося зберегти.

Найсерйозніша загроза криється у воді та рибі. Перед впадінням у Дніпро Дарниця проходить через Нижній Тельбін, який десятиліттями слугував відстійником для промислових відходів, золи та шлаку. Фахівці попереджають, що риба в цих водах містить ртуть у кількостях, що в рази перевищують норму, що робить її вживання смертельно небезпечним.

Річка Дарниця залишається живим свідком історії Києва, але її стан вимагає уваги. Вода та риба в ній небезпечні для здоров'я, а питання відновлення малих річок міста досі залишається відкритим, нагадуючи про наслідки байдужості до навколишнього середовища.