Голова комітету Верховної Ради з питань місцевого самоврядування та містобудування Олена Шуляк 14 квітня 2026 року анонсувала можливий план реновації радянської забудови по всій Україні. Зокрема, мова йде про можливе знесення сталинок і хрущовок заради нової забудови в Києві. Це рішення викликало бурхливі обговорення серед мешканців та експертів.

Девелопери вбачають тут шанс розширити забудову, але мешканці можуть отримати не те, на що підписувалися. Ризик полягає в тому, що замість п'ятиповерхових будинків у зеленому середовищі з'являться великі житлові комплекси. Люди можуть бути змушені переїхати на околиці з іншою щільністю та інфраструктурою.

Фото до матеріалу: Реновація житла в Києві: що чекає на сталинки та хрущовки?

Історик і дослідник архітектури Леонід Марущак зазначає, що питання не вимагає однакового підходу до всіх будівель. Для хрущовок це певний тип житла, створений для покриття післявоєнної потреби, але зі сталінками ситуація складніша. Їх часто називають сталінками, хоча це монументальний класицизм, який потребує реставрації.

Дослідник Семен Широчин підкреслює, що закордонний досвід доводить, що будинки можна зберегти. У Німеччині та країнах Балтії популярні практики модернізації: утеплення, надбудова або оновлення інженерії без знесення. Це підтверджує, що міф про 50-річний термін служби часто не відповідає реальності.

Фото до матеріалу: Реновація житла в Києві: що чекає на сталинки та хрущовки?

Дмитро Перов зазначає, що антирадянська риторика часто має прагматичний вимір, спрямований на дискредитацію цінного архітектурного фонду. На Печерську та інших центральних районах вартість землі висока, і забудовникам вигідніше звільнити простір для нових проєктів. Це ставить під загрозу унікальні архітектурні пам'ятки.

Архітекторка Ірина Оя наголошує, що обіцянки безкоштовної реновації найчастіше виглядають як популізм. Витрати на зміни та тимчасове житло, ймовірніше, будуть покладені на співвласників. Держава може частково підтримати їх, але не братиме ці витрати на себе повністю.

Фото до матеріалу: Реновація житла в Києві: що чекає на сталинки та хрущовки?

Важливо також звернути увагу на тимчасове переселення. Відсутня відповідна законодавча база, де мешканці забезпечують собі житло за власний кошт під час реконструкції. Це частина відповідальності за власність, яку іноді важко прийняти для звичних мешканців.

В підсумку експерти радять не поспішати зі знесенням. Головний страх мешканців — старі комунікації, але при своєчасному ремонті такі будинки можуть експлуатуватися 100–150 років. Відповідальність за стан нерухомості лежить на власниках, які мають брати участь у збереженні пам'яток.

Фото до матеріалу: Реновація житла в Києві: що чекає на сталинки та хрущовки?