У новому циклі інтерв'ю «Київські сусіди» відомий музикант Олег Скрипка провів прогулянку по Подолу, розкривши перед читачами особливості цього унікального району. Музикант переконаний, що Поділ має всі шанси стати справжнім київським Монмартром завдяки своїй атмосфері та історичній цінності. Скрипка розповів, чому саме цей район приваблює митців і чому він вважає його найкращим місцем для життя в столиці.

Відповідно до спогадів артиста, його мрія поселитися в Києві зародилася ще в дитинстві, коли він проїжджав містом на Брест-Литовському проспекті. Після навчання в інституті Олег Скрипка поїхав до Франції, де жив сім років. Повернувшись додому, він згадав про культ району Монмартр у Парижі і вирішив, що Поділ може відтворити таку ж творчу атмосферу. Саме тому він купив квартиру саме в цьому районі.

Для музиканта особливе значення має Житній ринок, який він відвідує частіше за супермаркети. Скрипка вважає, що на ринку можна придбати продукти набагато кращої якості, ніж у звичайних магазинах. Він також підкреслює важливість персоналізації: на ринку продавці знають постійних клієнтів і підбирають їжу індивідуально, що відсутнє у великих мереж.

Не менш цікавою є історія Кінотеатру «Жовтень», який Скрипка відвідував ще в радянські часи. Будівля пережила пожежу 2014 року, але була врятована, що надихає на оптимізм. Музикант згадує, як у 1990-х роках у приміщенні працював джазовий клуб «Аль Капоне», а зараз тут знову відбуваються фестивалі, зокрема міжнародний фестиваль документального кіно.

На Контрактовій площі, яка колись була центром добробуту імперії, Скрипка бачить потенціал для відбудови міської ратуші. Він стверджує, що всі креслення збереглися і відновлення споруди є цілком реальним проєктом. Музикант вважає, що повернення ратуші може змінити обличчя Подолу на краще, але застерігає від надмірного осучаснення, яке може знищити барокову структуру міста.

Відвідавши також район Гончарі-Кожум'яки, Скрипка згадав часи, коли там були справжні хащі, де компанія питала портвейн. Він критикує ідею створення «лакшері» району під старовину, але визнає, що нинішня забудова стала прийнятною для середнього класу. Зараз на Подолі панує гармонійний баланс між історією та сучасністю, що нагадує Монмартр минулого століття.