Новий Цивільний кодекс України: чому київські юристи та правозахисники застерігають від повернення до «морального контролю»

Восени 2025 року Верховна Рада підтримала у першому читанні масштабний проєкт нового Цивільного кодексу України, який складається з дев'яти томів та майже 800 сторінок. Незважаючи на офіційне обґрунтування необхідності гармонізації з законодавством ЄС, правозахисники та юристи Києва вже зараз називають документ кроком назад, застерігаючи від повернення до радянських підходів до регулювання особистих та майнових відносин.

Головна проблема нового кодексу полягає у розмитому визначенні поняття «доброзвичайність», яке дозволяє судам втручатися у приватне життя громадян. Замість чітких правових норм, документ надає суддям право примусово примирювати подружжя, якщо розлучення суперечить уявленню про мораль. Це створює ризики для жертв домашнього насильства, які можуть бути змушені продовжувати шлюбні стосунки з агресором через обов'язкові судові процедури примирення.

Особливе обурення викликає відсутність регулювання цивільних партнерств, що фактично ставить на «хрест» права ЛГБТІК+-спільноти та інших пар, які не хочуть або не можуть одружитися. У новій редакції сім'я визначається виключно як союз чоловіка та жінки, що позбавляє багатьох родин можливості легалізувати спільне майно, спадкування та батьківські права без шлюбу. Юристи попереджають, що це створює правову пустку для тисяч киян, які живуть у фактичних стосунках роками.

Крім того, новий кодекс містить норми, які можуть призвести до незаконного захоплення нерухомості через механізм «посідання». Якщо особа займе чужу ділянку, огородить її та володітиме нею протягом десяти років, вона може отримати право власності, навіть якщо справжній власник не знав про це. Така практика, за словами експертів, відкриває шлях для рейдерських захоплень та зловживань у сфері нерухомості.

Попри те, що законопроєкт вже пройшов перше читання, громадськість та представники юридичного співтовариства вимагають від депутатів внести суттєві зміни. Критики наголошують, що без виправлення суперечливих норм про мораль та дискримінацію новий кодекс не лише не наближає Україну до Європи, а й створює нові загрози для прав та свободи кожного громадянина.