Київський Музей порцеляни на Вознесенському узвозі став унікальним місцем, де історія мистецтва переплітається з особистою історією його засновника. Колекція, що нараховує понад тисячу експонатів, розповідає про подорожі, мрії та незламність духу українців навіть під час війни.

Історія музею почалася з невеликої статуетки, яку журналіст Олександр Швець придбав на Мальорці разом із дружиною Галиною. За тридцять років колекціонування пара відвідала десятки країн, збираючи вироби від найвідоміших світових мануфактур, аж поки їхній дім не перетворився на справжній сховище порцеляни.

Підготовка до відкриття тривала дев'ять місяців і відбувалася на тлі повномасштабного вторгнення. Навіть коли ворог наближався до столиці, команда музею не зупинилася, керуючись лише мрією поділитися своєю колекцією з киянами.

Вхід до приміщення прикрашає символ незламності — півник із Бородянки, який вижив після обстрілів, а також уламки ракети, що нагадують про важкі дні початку війни. Ці деталі роблять відвідування музею не просто естетичним, а й глибоко емоційним.

Усередині чотири зали присвячені різним стилям: від іспанських шедеврів Lladro та азіатських раритетів до української порцеляни та фігур на західні теми. Тут можна побачити відомі композиції, імператорські вази та навіть фігуру Тараса Шевченка.

Відвідувачі мають можливість ознайомитися з колекцією у вільний час або взяти участь у екскурсіях, де власник розкаже про кожну деталь. Музей працює п'ятницями та вихідними, запрошуючи всіх, хто хоче побачити цю унікальну історію на власні очі.