У Києві відбувся важливий діалог між урядом та бізнесом, присвячений практичним крокам адаптації металургійної галузі до стандартів ЄС. Захід об'єднав близько 50 представників підприємств, державних органів та міжнародних експертів для обговорення механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та нових тарифних квот.

Віцепрем'єр-міністр Тарас Качка наголосив, що переважна частка українського експорту сталі припадає на ринок ЄС, тому галузь вже є гравцем європейського ринку. Завданням наразі є підготовка до майбутнього, коли Україна стане повноправним членом ЄС, і успішне подолання викликів євроінтеграції.

Фото до матеріалу: Київські металурги та уряд обговорили вимоги ЄС: як CBAM вплине на експорт сталі

Ключовим регуляторним викликом для металургії стає механізм CBAM, який з 2026 року зобов'язує сплачувати податок за викиди вуглецю. Окрім цього, з липня 2026 року можуть застосовуватися тарифні квоти, а мита на обсяги понад ліміт сягатимуть 50%. Це створює подвійний тиск на виробників, які мають довести реальні показники викидів через сертифікованих верифікаторів.

Заступник міністра економіки Олександр Краснолуцький повідомив, що Україна наполягає на застосуванні нульової ставки CBAM на початковому етапі через воєнні обставини. Водночас триває співпраця зі шведськими та німецькими колегами щодо акредитації українських верифікаторів та навчання фахівців.

Попри війну, галузь продовжує працювати: у 2025 році завантаження потужностей сягнуло 92,5%, хоча номінальні обсяги виробництва скоротилися удвічі. Для досягнення вуглецевої нейтральності Україні необхідно залучити 102 млрд євро інвестицій до 2030 року, з яких значна частина припаде на металургійний сектор.

Учасники заходу також обговорили імплементацію Національної програми адаптації законодавства, технічні стандарти та правила державної допомоги. Організаторами виступили Офіс віцепрем'єр-міністра з питань євроінтеграції та Програма підтримки інтеграції України до ЄС Ukraine2EU.