Київ наближається до нового опалювального сезону з найсерйознішим викликом за час війни — відсутністю гарантій фінансування критичної теплоенергетики. Мер Віталій Кличко повідомив про відмову уряду виділити кошти на відновлення ТЕЦ-5, тоді як віцепрем'єр Олексій Кулеба поставив місту новий дедлайн щодо виконання Плану стійкості. Експерти називають цю ситуацію політичною баталією, де заручниками стають звичайні кияни, які ризикують залишитися без тепла взимку.

Конфлікт між КМДА та Кабміном розгорнувся навколо ключових об'єктів теплопостачання столиці. За оцінками фахівців, повний План стійкості потребує понад 60 млрд грн, а для відновлення ТЕЦ-5 та створення резервної системи потрібно близько 9 млрд грн, з яких 3 млрд необхідні негайно. Замість спільної роботи сторони обмінюються публічними претензіями, тоді як до старту опалення залишається все менше часу.

Енергетичний експерт Володимир Омельченко наголошує, що опалювальний сезон у Києві є питанням національної безпеки, адже столиця часто стає мішенню для ракет. Він пропонує розділити фінансування на три етапи: критичний мінімум до зими, відновлення ТЕЦ-5 та довгострокова модернізація. Експерт закликає уряд письмово зафіксувати виділення коштів, оскільки загальні обіцянки вже не працюють, а кожен втрачений тиждень збільшує ризики для міста.

Колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко застерігає, що масштабні проєкти без стовідсоткового фінансування приречені на провал. На його думку, у цьому спорі немає переможців, є лише пряма загроза для пересічних киян. Експерт вважає, що проблеми з енергопостачанням виникнуть у будь-якому випадку, і питання лише в тому, чи буде у киян хоча б мінімальна резервна система, чи доведеться рятуватися самотужки.

Виконавчий директор ГО «Інститут геополітичного виміру» Дмитро Биков вказує на зміну позиції Мінрозвитку, який спочатку обіцяв фінансування ТЕЦ-5, а тепер стверджує, що це справа Києва. Биков називає таку поведінку проявом дрібної політики, коли столицю залишають саму на саму з проблемою у переломний момент. За його словами, це свідчить про нездатність держави виконувати власні зобов'язання у воєнний час.

Усі троє фахівців сходяться в одному: жодна зі сторін не пропонує реальних рішень, замінюючи їх звинуваченнями та ультиматумами. Фізичні роботи на критичних об'єктах вимагають місяців підготовки, а не кількох днів. Якщо до листопада сторони не сядуть за один стіл, наслідки відчують не політики, а київські родини у холодних квартирах.

Питання резервного теплопостачання стоїть гостро вже понад рік. Закуплені ще у 2024 році когенераційні установки досі не працюють на повну потужність через затримки з монтажем укриттів. Нинішнє публічне протистояння лише підкреслює, що системних відповідей на ці виклики у владі досі немає, а ризики для енергетичної стійкості столиці залишаються критичними.