Чому Метроград втратив сенс як торговельний центр Костянтин Усов прямо назвав поточний стан комплексу непривабливим: за його оцінкою, «Метроград» приблизно на 60 % занедбаний, а перспектив повернутися у формат повноцінного торговельно-розважального центру в нього немає і не буде. Посадовець пов’язує це з поведінкою самих киян: під час війни мешканці столиці «змушені спускатися в укриття» і вже не сприймають підземний простір як комфортне місце для шопінгу чи переходу вулиці.

«Метроград» розташований у геометричному центрі ділового і туристичного Києва — на перехресті бульвару Тараса Шевченка, Великої Васильківської, Хрещатика і Бессарабки. Його будували як один із найамбітніших підземних торговельних об’єктів столиці у 2000-х роках, проте в останні роки відвідуваність стабільно знижувалася.

Як саме хочуть переробити обʼєкт Замість торговельних рядів КМДА розглядає функцію подвійного призначення: підземний паркінг, який одночасно слугуватиме укриттям для людей під час повітряних тривог. Така модель — поширений світовий стандарт для центрів великих міст, де щільна забудова не залишає місця для наземних паркінгів.

За словами Усова, місто планує замовити архітектурне дослідження, яке має показати, чи можливо технічно облаштувати у наявних приміщеннях транспортні заїзди й виїзди, систему димовідведення та інші інженерні рішення, обов’язкові для паркінгу. Якщо експерти підтвердять можливість реалізації — Київ ставитиме перед державою питання про те, «чому ми досі не забрали Метроград у росіян».

Хто власник і що з цим робити За даними видання «Телеграф», понад 75 % прав власності на торговий центр мають росіяни. Liga.net уточнює: формальним власником «Метрограду» є товариство з обмеженою відповідальністю «Місто Слави», яке у 2023 році Вищий антикорупційний суд відніс до групи компаній VS Energy. Наразі КМДА розглядає три юридичні сценарії зміни статусу об’єкта: суспільний викуп, націоналізацію або передачу майна у власність територіальної громади Києва.

У кожному з них місто розраховує надалі переробити «Метроград» самостійно або у партнерстві з інвесторами. Усов визнав, що такого досвіду — щодо переформатування великого підземного об’єкта з російською часткою власності — в Україні поки не було. Чому це важливо знати Розмова про долю «Метрограду» вписується в дві ширші історії Києва.

Перша — про укриття: як ми розповідали, у столиці налічують 4353 укриття, але близько 20 % з них досі потребують ремонту, а кияни масово ігнорують укриття під час тривог. Друга — про паркування: за даними Департаменту територіального контролю КМДА, у місті працюють 834 паркувальних майданчики на 84 952 офіційних паркомісця, але проблема стоянок «де зручно» залишається однією з найпомітніших.

«Метроград» у форматі підземного паркінгу-укриття міг би одночасно закрити обидві потреби — у самому центрі столиці. Раніше ми писали Як ми розповідали, директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук пропонував будувати підземні паркінги подвійного призначення під занедбаними спортивними майданчиками у міжквартальних дворах — такі об’єкти могли б одночасно слугувати укриттям і прибрати машини з дворів.

Також ми писали, що у квітні 2026 року «Київавтодор» провів масштабний ремонт Хрещатика від Європейської площі до бульвару Тараса Шевченка — з нічними обмеженнями руху та фрезеруванням покриття центральної магістралі.