У Києві кількість загиблих після чергової масованої атаки російської федерації зросла до п’яти осіб. Про це повідомив голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, зазначивши, що рятувальники дістали тіло ще однієї загиблої людини з-під завалів. Про це розповідає KURAZH «Рятувальники деблокували з-під завалів тіло загиблої людини.

Таким чином кількість жертв зросла до 5». Наслідки удару: жертви та постраждалі За оновленою інформацією, поліція Києва раніше повідомляла про чотирьох загиблих: тіла двох чоловіків 21 та 30 років і жінки були знайдені під завалами. Ще один чоловік, який отримав поранення внаслідок удару по автозаправній станції, помер у лікарні.

Кількість постраждалих наразі становить 39 осіб, серед яких є немовля. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко також зазначив, що десятеро людей вважаються зниклими безвісти. Раніше Державна служба з надзвичайних ситуацій інформувала про трьох загиблих у багатоповерхівці Дарницького району, а також про порятунок 28 осіб.

Пошуково-рятувальні роботи досі тривають. За словами міського голови Києва Віталія Кличка, кількість постраждалих внаслідок атаки вже зросла до 44 осіб, серед яких є дитина. Масштаби атаки та кваліфікація дій росії За інформацією Повітряних сил, у ніч на 14 травня російська армія здійснила масовану атаку на Україну, використавши 675 ударних дронів, три аеробалістичні ракети Х-47 «Кинджал», 18 балістичних і 25 крилатих ракет.

Українські сили ППО знешкодили 693 повітряні цілі станом на вісім годину ранку. Російська федерація продовжує регулярні атаки на українські міста та цивільну інфраструктуру, застосовуючи різні типи озброєння, зокрема ударні безпілотники, ракети, авіаційні керовані бомби та реактивні системи залпового вогню. Українська влада та міжнародні організації наголошують, що такі удари мають ознаки воєнних злочинів та цілеспрямованого характеру.

Обстріли енергетичних об’єктів, водопостачання, закладів охорони здоров’я та інших систем життєзабезпечення з метою позбавити населення елементарних умов для життя, а також численні свідчення про публічні заклики до знищення українців і депортацію дітей, експерти та правозахисники вважають проявами геноцидних дій.

Конвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього, ухвалена ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати геноциду та карати за його вчинення як під час війни, так і у мирний час. Геноцидом визнаються дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Керівництво росії заперечує завдання цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі українських міст, незважаючи на численні факти руйнування лікарень, шкіл, об’єктів енергетики та загибелі мирних жителів.