Київ
Екоактивістки розповідають про зелені ініціативи Києва: мапа шкоди, утилізація відходів та цифрове прибирання
Як екофрендлі-ініціативи втілюються в життя в Києві? Ми дізналися у трьох екоактивісток, зокрема про утилізацію медичних відходів та інші важливі зміни.
Фото: Getty Images Екофрендлі-ініціативи в Києві стають дедалі популярнішими, навіть попри війну. А як вони втілюються в життя — ми дізналися у трьох екоактивісток, які залучені до провідних екологічних організацій столиці. "Мапа шкоди" Дарія Жданова менеджерка волонтерської спільноти "Екодія" Центр екологічних ініціатив "Екодія" — це громадська організація, що об'єднує експертів та активістів довкола ідеї збереження довкілля через вплив на прийняття рішень.
До команди ГО входять люди не лише з Києва, а й з усієї України, ба навіть з-за кордону. Долучаються активісти різного віку та роду занять — від школярів до викладачів вишів. А торік спільно з "Екодією" волонтерили 99 людей!
Останні три роки "Екодія" створює інтерактивну мапу потенційної шкоди довкіллю, завданої російською агресією. Карта дає змогу регулярно нагадувати світу про те, яку шкоду екології завдає росія. А зібрані дані допомагають із дослідженнями іншим громадським організаціям та освітнім установам. Також ми ведемо й іншу просвітницьку роботу, на кшталт поширення плакатів про шкоду паління трави.
Це — наш внесок у боротьбу з поширеною в Україні проблемою — знищенням цінних екосистем та забруднення повітря шкідливим димом, — каже Дарія Жданова. Ще один пріоритет "Екодії" — привернення уваги до зміни клімату, щоб домогтися зменшення викидів парникових газів у атмосферу, та підвищення середньої температури на планеті вище 1,5°C.
Ще до повномасштабного вторгнення ГО активно залучала активістів, приміром, організовувала кліматичні марші. А вже з 2022 року "Екодія" більше фокусується на законотворчому та дослідницькому аспектах кліматичної проблеми: зокрема, веде облік викидів парникових газів внаслідок російської агресії в Україні. Повномасштабне вторгнення лише більше привернуло увагу людей до наявних проблем. Усвідомлення того, у яких масштабах росіяни нищать нашу унікальну природу, забруднюють воду та ґрунти, спонукає людей шукати способи внести свою лепту.
Щороку "Екодія" отримує понад 200 волонтерських заявок, і половина з цих людей долучається до нашої команди, — каже Дарія Жданова. Черв'яки-трудівники Вікторія Норенко екоактивістка, очільниця проєкту "Зелений Птах" та ГО "Екологічний стандарт" "Зелений птах" — це сортувальна станція з приймання та переробки різних фракцій вторинної сировини.
Кавовий жмих та інші органічні рештки там перероблюють за технологією вермикомпостування. Що таке вермикомпостування? На відміну від традиційного компостування, де перетворення органіки в добриво відбувається під впливом ґрунтових мікроорганізмів, у вермикомпостуванні беруть участь ще й дощові черв'яки.
Як результат — органічні добрива та вологоутримувач, зокрема для відновлення ґрунтів. Ми перші, хто запустив таку практику в масштабах міста. Нашою унікальною технологією є збір використаних паперових стаканчиків в урну "Люлька Мамая".
Урна — теж наша розробка. Після підготовки до переробки ми отримуємо з нашої вторинної сировини папір та виготовляємо брендовані блокноти, зошити, альбоми для малювання, бокси для нотаток тощо, — каже Вікторія Норенко. А ось ГО "Екологічний Стандарт" зосереджена на безпечній утилізації медичних відходів, лікарських засобі.
Торік організація зібрала 653 кг медичних відходів з домашніх аптечок українців. Це майже стільки ж, як за минулі три роки разом: за 2023 рік — 255 кг; за 2022 рік — 61 кг; за 2021 рік — 362 кг. З медичними відходами треба поводитися обачно.
Їх потрапляння у ґрунт та воду викликає звикання до дії ліків, адже людина споживатиме ці рештки з їжею та водою. Нині ми приймаємо поштою перебрані домашні аптечки виключно від населення. Утилізація ліків та зібраного матеріалу — за донати свідомих українців, — каже Вікторія Норенко.
Цифрове прибирання Юлія Мархель філантропка, дослідниця екологічних катастроф, лідерка найбільшого екологічного руху в Україні "Let’s Do It Ukraine" Юлія Мархель — одна із засновниць міжнародного руху Let's Do It World, який об'єднав понад 110 мільйонів активістів у 211 країнах, Всесвітнього дня прибирання в Україні та міжнародного руху School Recycling World, який об'єднує 500 тисяч ековідповідальних школярів. До глобального руху входить, зокрема, Let's do it Ukraine.
Одним із напрямків діяльності організації є дослідження наслідків Каховської катастрофи: аналіз екологічних ризиків, рівня забруднення води та донних відкладень у Дніпро-Бузькому лимані й Чорному морі (Херсонська, Миколаївська, Одеська області). Екоактивісти під керівництвом Юлії Мархель зосереджені також на сміттєпереробці.
А точніше, на цифровому прибиранні Digital Cleanup — ініціативі з очищення цифрового простору для зменшення викидів CO₂ та економії електроенергії. Зусиллями Let's Do It Ukraine та School Recycling World існує також Національна карта пунктів прийому вторсировини, яка допомагає сортувати сміття й давати йому друге життя.
Нині екоцид і екологічні катастрофи, спричинені війною в Україні, загрожують не лише довкіллю, а й здоров'ю мільйонів людей. Забруднення води, ґрунту та повітря, руйнування екосистем, отруєння токсичними речовинами — все це має довготривалі наслідки для життя та економіки. Вплив не обмежується лише Україною: екологічна шкода поширюється на весь регіон і світ, адже довкілля не має кордонів.
Протидія екоциду — це не лише питання екології, а й безпеки, правосуддя та майбутнього людства, — каже Юлія Мархель. Як зазначає Юлія, за допомогою проєктів з очистки довкілля у 2024 році зібрано майже 115 тисяч тонн сміття, з яких 216 тонн відправлено на переробку. Фото: пресслужба Зростає екосвідомість молоді: все більше університетів і студентських організацій долучаються до екопроєктів.
Рекордна участь — торік: 404 тисяч осіб взяли участь у Всесвітньому дні прибирання. Бізнес переходить на сталі рішення: компанії активно впроваджують екопрактики та підтримують екорух. Навіть під час війни екологічний рух не зупиняється — організовуються толоки, екодослідження та цифрові ініціативи, — каже Юлія Мархель.
Будь-якій екоорганізації Києва не завадять допомога та незамилений погляд. Якщо маєш ідеї, час і бажання зробити столицю "зеленішою" — долучайся! Текст: Ксенія Куприненко Знайшли помилку?
Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Читайте також
- Ліси Києва: нова інтерактивна платформа від WWF-України
- У Голосіївському парку Києва авто руйнують заповідну зону: перевірка виявилась формальною
- У Зоні відчуження ліквідовано дві масштабні пожежі
- Пожежа біля Чорнобиля загашена: техніка ДСНС проходить дезактивацію
- У Києві відкрився екологічний McDonald's з терасою на озері Сонячне
Новини цього розділу
Старше за Рим і Київ: яке місто вважається найстарішим в Україні
Російська атака знищила київський офіс виробника БпЛА Skyeton
На Київщині чоловіка затримали за підозрою у вбивстві 73-річного пенсіонера, - поліція
Київський поліцейський затримав чоловіка, який стріляв у перехожого на Оболоні
У Києві після атаки пошкоджено енергетичну інфраструктуру та спецтехніку ДТЕК
Під час атаки на Київ у метро укривалися 12,5 тисячі людей: що відомо
Броварська громада отримала сучасний пожежний автомобіль з Нідерландів
Ворог не зміг вполювати рятувальників у БЦ на Оболоні, але пошкодив новісінький шляхопровід
15 травня оголосили Днем жалоби у Києві - Віталій Кличко
Поруч з будинком, де шукають людей під завалами, у юності мешкав мер Кличко та його брат
Коментарі
Коментарів ще немає. Будьте першим у цій дискусії.