Нові українські інженери вже сьогодні змінюють країну, створюючи технології, які розвивають промисловість і роблять українські продукти конкурентними у світі. Інженерна освіта – це про майбутнє, ідеї та можливості. Для молоді це шанс побудувати успішну кар'єру й одночасно працювати на розвиток України. Втілити цей потенціал можливо лише завдяки партнерству держави, освіти та бізнесу, який дедалі активніше інвестує в підготовку потрібних йому спеціалістів.

Як пояснює менеджерка освітніх програм Ajax Systems Ольга Нагорнюк, формула успіху – це довгострокові партнерства між компаніями, університетами та громадськими ініціативами. Саме така співпраця дозволяє створювати практичні освітні продукти, сучасну лабораторну інфраструктуру та зрозумілі траєкторії входу в професію – від першого проєкту до реального працевлаштування. Водночас це формує сприйняття інженерії як престижної та відповідальної спеціальності, де цінуються знання, практичний досвід і здатність створювати рішення, що мають реальний вплив.

Ajax Systems інвестує в технічну освіту системно в межах освітньої ініціативи Ajax Next: від оснащення та відкриття лабораторій електроніки, конструювання, механіки та робототехніки у провідних українських вишах до проведення програм стажувань для майбутніх інженерів. Компанія вже провела 10 інтернатур, облаштувала 5 сучасних лабораторій, де здобули досвід понад 2000 студентів, а 44 з них приєдналися до команди Ajax Systems.

Ольга Нагорнюк розповіла, чому класична технічна освіта не встигає за потребами ринку та як бізнес може це змінити. На українському ринку праці спостерігається високий попит на інженерів. Водночас таких фахівців не вистачає. А враховуючи тенденцію виїзду студентів за кордон, потенційних спеціалістів може стати ще менше.

В Ajax Systems розуміють потребу та дедалі більший дефіцит фахівців з конструювання та розробки електроніки, тому системно інвестують в освітню інфраструктуру, в розвиток програм стажувань (інтернатур) спільно з провідними ЗВО. Схожих прикладів у бізнес-середовищі достатньо, наприклад, KSE Proftech, Vyriy, і це виглядає як єдино правильний шлях – коли компанії не чекають готових фахівців, а самі інвестують в їхню підготовку.

Останні роки ми спостерігаємо, що студенти не так охоче обирають технічні спеціальності. Водночас попит на таких спеціалістів зростає. За даними ринку, кількість вакансій Embedded зросла з приблизно 40 на місяць у грудні 2022 року до понад 100 у червні-липні 2025 року, а Hardware – з майже нульових показників у грудні 2022 року до 150 у серпні 2025 року. До повномасштабної війни щорічні темпи зростання ІТ-сектору становили близько 30%, при цьому вища освіта не встигала покривати всіх сучасних вимог до фахівців – понад половина ІТ-спеціалістів здобували додаткову професійну освіту через спеціалізовані школи та курси.

У 2022 році на ІТ-спеціальності у вишах України вступила рекордна кількість студентів – 58,5 тис. осіб. У 2025 році три ІТ-спеціальності залишилися в десятці найпопулярніших: "Комп'ютерні науки" отримали 31 277 заяв, "Інженерія програмного забезпечення" – 22 242 заяви, "Кібербезпека та захист інформації" – 20 354 заяви.

Інженерна освіта іноді сприймається як "складна й не для всіх". Як пояснюють у Ajax Systems, інженерна освіта, як і багато інших напрямів, потребує постійного саморозвитку й зусиль. Ми цього не приховуємо, але завжди даємо можливість "спробувати" в лабораторіях. Зробивши 1–2 проєкти, людина вже розуміє, чи готова занурюватися далі й присвятити цьому значну частину свого життя чи варто шукати суміжні сфери.

Наприклад, в лабораторії електроніки, яку відкрили в Київському авіаційному інституті, регулярно відбуваються майстер-класи та екскурсії для школярів. Це свого роду і популяризація напряму, і профорієнтація. Важливо показати, що інженерна робота – це не лише складні розрахунки, а й створення реальних речей, які змінюють світ навколо нас.

Інженерна освіта дає потужну базу для перекваліфікації в суміжні напрями. Аналітичне мислення, вміння працювати з технічними системами, розуміння принципів роботи пристроїв – ці навички потрібні в багатьох сферах – від IT до менеджменту продуктів. Крім цього, сьогодні інженерія – це не лише про особистий професійний розвиток, а й про внесок у розвиток країни. Українські інженери дають поштовх економіці та промисловості, створюють продукти з високою доданою вартістю, які можна експортувати та з якими Україна здатна конкурувати на міжнародних ринках.

Потреб багато – від інфраструктури до профорієнтаційних активностей. Але найбільший дефіцит завжди у викладачах, які мають і глибоку експертизу, і водночас готові її викладати для зростання майбутнього покоління.

Ініціатива виросла з потреби обʼєднати освітні проєкти компанії в одну платформу та розвивати інженерну освіту в Україні. Ajax Systems долучалася до підтримки освіти майже від початку існування компанії. З часом кількість таких проєктів зростала, і виникла потреба поєднувати їх і з R&D задачами, і з потребами найму – тобто будувати екосистему, яка працюватиме на користь усіх залучених сторін.

Насамперед переконані, що майбутнє України нерозривно пов'язане з розвитком технологій. Готових спеціалістів на ринку просто недостатньо. Якщо всі компанії лише конкуруватимуть за обмежену кількість досвідчених інженерів, це не розв'яже системну проблему дефіциту кадрів.

Формат співпраці узгоджується в комунікації та залежно від потреб, але серед основних: допомога з профільним обладнанням; створення / розвиток лабораторій; скринінг студентів (співбесіда з технічними спеціалістами на визначення рівня готовності); розвиток інтернатур.

Позитивно реагують студенти на можливість отримати не лише теорію, а й практичний досвід роботи з інженерами компанії. Це завжди відрізняється від комунікації з викладачами, адже інженери з практикою дають погляд на речі з погляду комерційної придатності: чи пристрій відповідає вимогам масового виробництва, чи це найбільш економічна конструкція, як оптимізувати рішення під реальні обмеження бюджету та часу.

Бачимо потребу і в додаванні нових спеціалізацій, і в географічному розширенні присутності на інші регіони України. Важливо утримувати зв'язок з наявними програмами та лабораторіями. Тому шукаємо здоровий баланс: з одного боку, масштабуємося туди, де є запит і можемо забезпечити якість, з іншого – продовжуємо поглиблювати співпрацю з партнерами, з якими вже працюємо.

Це природне продовження нашої місії розвитку інженерних талантів. Показувати світ – і в прямому, і в переносному сенсі – дуже важливо для формування амбіцій та розуміння глобального контексту технологічної індустрії. CES – це найбільша виставка технологій у світі, де презентують найновіші розробки в електроніці, IoT, штучному інтелекті. Для студентів це унікальна можливість побачити, над чим працюють провідні компанії, які тренди визначатимуть індустрію найближчі роки, познайомитися з інженерами зі всього світу.

Ми оцінювали три основні критерії. Найбільшу вагу має практичний досвід – участь у проєктах, хакатонах, публікації, реальні результати. Далі йде мотиваційний лист – наскільки студент розуміє, що хоче отримати від CES і як використає цей досвід. І третій критерій – академічна успішність. Усі анкети оцінювали незалежні експерти, щоб забезпечити обʼєктивність відбору.

Зробіть один-два проєкти своїми руками – створіть щось реальне, що працює. Саме в момент, коли ідея перетворюється на реальний результат, багато хто по-справжньому відкриває для себе інженерію й розуміє, чим вона захоплює. І навіть якщо вирішите, що інженерія не для вас, цей досвід усе одно буде корисним – розуміння технологій потрібне сьогодні майже в будь-якій сфері. Головна порада – спробуйте. Не варто приймати рішення, спираючись лише на стереотипи чи відгуки інших людей.